Нікополь. Дитячий садок № 13 «Золотий ключик»

 





Сторінка музкерівника

В ЗАКЛАДІ ПРОЙШЛИ ОСІНІ СВЯТА 

"бРУДНУЛЯ" ,"ПРИГОДИ ОГІРОЧКА", лИСИЧКА І ПІВНИК В ГОСТЯХ У МАЛЕЧІ"

 

https://photos.app.goo.gl/P82eb2x7DDFU9m3ZA

https://photos.app.goo.gl/nz8pmZoSdSD6Semk7

https://photos.app.goo.gl/nz8pmZoSdSD6Semk7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звуки дощіку 

 

 

ОСІННІЙ ТЕРЕМОК

Свято для дітей молодшої групи

 

Діти з осінніми листочками заходять до зали, сідають на стільчики.

Під ліричну мелодію вальсуючи входить Осінь.

Осінь. Добрий день, малята!

Це я, Осінь золота, багата.

У садочок поспішала,

До Вас на свято завітала.

Там, де йшла я, де гуляла

Все барвисто фарбувала.

Листя жовте, золотисте

Прикрашає й ваше місто.

З листячком на святі дітки затанцюють!

Осіннім таночком всіх гостей здивують.

ТАНОЧОК «ЛИСТЯЧКА»

Осінь.

Бачу, дітки, ви гарненькі, чепурненькі.

А чи ви такі ж кмітливі, розумненькі.

Віршики про осінь добре знаєте?

Пані Осінь віршиками привітаєте?

Діти читають вірші на вибір вихователя.

Осінь.

Молодці малята! Вмієте вірші читати!

Подивіться, є у мене гілочка не проста,

Ягідки виблискують! Красота!

Горобинки це маленькі,

Тугесенькі, червоненьки.

Ой, упала, покотилась,

Під стільчиком опинилась.

Ось вона мені всміхнулась,

Дівчинкою обернулась.

Горобинки маленькі,

Потанцюйте веселенько!

«ТАНОК ГОРОБИНОК»

Осінь.  Ягідки я позбираю,

На ниточку нанизаю,

Стануть ягідки намистинками,

Червоненькими перлинками.

Осінь змійкою виводить дівчаток до стільчиків.

Осінь.

Восени навкруги – туки-тук,

Чується веселий стукіт – туки-тук.

Це горішки дозрівають,

На доріжки з гілочок стрибають.

І горіховий оркестр бубонить,

У повітрі, туки-тук, все бринить.

ТАНОК «ГОРІХОВИЙ ОРКЕСТР»

Осінь. Наш горіховий оркестр бубонів.

Дощик його ритм підхопив.

Дощик землю поливає

Та калюжки залишає.

Ми про дощик пісеньку гарну знаємо.

І на святі весело заспіваємо.

ПІСНЯ-ТАНОК «ДОЩИК»

Осінь. А я дощика не боюся,

Парасолькою своєю хвалюся.

Гра «Парасолька»

Осінь.

Дощик чудо зробив,

Все навколо полив.

Подивіться, малята,

Що за дивний горбок,

Виростає осінній

Грибок – теремок.

Тож сідайте всі зручніше,

Почну казочку скоріше.

По лісу від ранку ходив їжачок. 
Збирав він припаси у свій козубок... 

Вихід Їжачка.

Та раптом набігли хмаринки

І дощик полив без зупинки.
Зявляються Хмаринки.

Їжачок.

Ой, дощик іде, він намочить бочок,

Піду заховаюся я під грибок.

Бо голочки мокрі і я вже захрип. 

Як добре, що виріс чудовий цей гриб.

Осінь.

Дощ осінній накрапає,

Горобець хатку шукає.

Летить горобчик.
Горобець.

Мерзнуть лапки, мерзнуть крильця,
Де ж мені тепер зігріться,
Де знайти сухий куток?
Осінь. Бачить, ось стоїть грибок!

Горобець. Цей грибок, як теремок.

Хтось там є? Допоможіть!

І скоріш мене впустіть!

Під грибком, як у хатинці,
Буде тепло моїй спинці.

Їжачок. Бідолахо, йди сюди

Та сховайся від біди.
Осінь. Дощик часто накрапає,
Хутко зайченя стрибає.

Біжить зайчик.

Зайчик.

По доріжкам лапки хлюпотіли,

Від холодної водиці затремтіли.

Де ж в таку лиху годину
Заховатись на хвилину?

Осінь. Бачить, ось стоїть грибок!

Зайчик. Цей грибок, як теремок.

Пустіть, мене друзі, під гриб лісовий,

Усіх він ховає, хоч ніби малий.

Горобець .

Під грибочком міста вистачає,
Злива нас тут не лякає.

Іди до нас зайчику,

Зайчику-стрибайчику.

Осінь. Троє друзів під грибком,
Зручно сіли всі рядком,
Пісню голосно співають.
Свої лапки зігрівають.
ПІСНЯ « ПІД ГРИБКОМ »
Співають разом.

Під грибком-теремком

заховалися ладком,
Дощик, дощик накрапає,

а грибочок підростає!
Осінь.

Гляньте, Лисиця спішить до грибка, 
Зайчика шукає, от вона яка!

Їжачок.

Лисицю треба нам провчити

І до грибочка не пустити.

Зайчику за мене заховайся,

Ні за що ти не висувайся!

Біжить лисичка, принюхується.

Лисичка. (звертається до звірят під грибом) 
Не бачили, друзі, зайчатко маленьке,
Вухасте таке й вельми смачненьке? 
Їжак. Не було зайця і близько,
Мабуть, у норі своїй сховався,

Бо, напевно, дощику злякався.

Лисичка.

Пустіть мене звірята під грибочок,

Зайчиськом пахне ваш осінній теремочок.

Їжак.

Під грибочком для тебе місця нема!

Не крутися, лисиця, навколо дарма.
Якщо будеш у лісі малих ображати,

Поколю голочками і носик і лапи,

Станеш швидко тікати,

 Хвостом слід замітати!
Лиса.

 Та навіщо вже під грибок  ховатися,
Дощ скінчився,

тож нема чого ображатися.
Піду зайця по стежинках пошукаю,
Десь він близько, я це знаю!

Лисиця тікає.
Осінь. Геть хмаринки полетіли, 
Сонце засміялось. 
І комахи вже з'явились. 
Гляньте, що ж це сталось? 

( звірі виходять з під грибка)
Горобчик. Був грибочок наш малий... 
Дивина, тай годі. 
Їжачок.  А тепер, ого який! 
От тобі й пригода! 
Зайчик.

Від дощу усіх сховав,
Місця не пошкодував,
Став потрібним у біді,
Всі. Дякуємо, грибок тобі.

Осінь.

Ось й скінчилась моя казка,

То ж поплескайте будь-ласка!

Обіцяйте, діточки, в мирі жити

І завжди по справжньому дружити!

Обіцяєте?

Діти. Так!

Осінь.

Коли так, то добрий знак.

На прощання пару ви собі візьміть

І таночок дружби заведіть!

«ТАНОК ПАРАМИ»

Осінь.

Дорогі, малята, час прощатися.

А щоб легше розставатися.

Ви у кошик зазирніть,

Дари осені беріть!

До побачення!

 

 

 


1
2
3