Завдання на 2020 - 2021навчальний рік

та оздоровчий період

2. Формувати у дітей екологічну свідомість, навички практичного життя,

готовність до взаємодіїз навколишнім світом в контексті сталого розвитку

 Пріоритетні  напрямки оптимізації

організованої навчальної діяльності

дошкільників

Пріоритетні напрямки удосконалення

сучасного заняття в ДНЗ

                  За висловом відомого радянського психолога Данила Борисовича Ельконіна, «конкретними носіями всього того, чим повинна володіти дитина впродовж свого життя, є дорослі, які її виховують і навчають». Тому портрет вихователя дитячого садочка – це різнобічно розвинена, ерудована особистість з високими моральними якостями. Людина, яка має глибокі знання дитячої дошкільної педагогіки та психології, володіє професійною майстерністю. Вона доброзичлива, чуйна, ласкава, терпляча до дітей, але має добре розвинені вольові якості та організаційні здібності. Людина, яка постійно прагне саморозвитку, реалізації індивідуального потенціалу. Питання підвищення професійної кваліфікації, удосконалення організації навчально-виховного процесу в ДНЗ, розглядає педагогічна рада. З метою покращення якості освітнього процесу, на засіданні установчої ради вихователями були презентовані перспективні моделі предметно-розвиваючого середовища груп дитячого закладу. Оновлене, варіативне, оптимально організоване предметно-ігрове середовище спонукає дошкільників до активної пізнавальної діяльності, є базою успішного заняття.

                Заняття – провідна форма організації навчання дошкільнят у садочку.  На перших етапах свого розвитку дошкільна педагогіка вбачала у заняттях можливість чимось зайняти дітей: іграшкою, розповіддю, малюванням. Пізніше головним змістом занять стали дидактичні ігри, вправи з дидактичним матеріалом, самостійна художня діяльність та інше. На сучасному етапі утвердився погляд на заняття, як на форму впливу вихователя на дітей, виконання передбачених програмою завдань. Заняття  націлене на передачу педагогом дитині знань, умінь, навичок. На думку Костянтина Дмитровича Ушинського завданнями дошкільного навчання є розвиток розумових сил (розвиток активної уваги і свідомої пам’яті) і дару слова дітей, підготовка до школи. При цьому вчений висунув тезу двоєдності   навчання і виховання дітей дошкільного віку. Таким чином, була висвітлена проблема існування відмінностей  навчання дітей на заняттях у дитячому садку і на уроках у початковій школі.

         Основою пізнання виступає сенсорне виховання, спрямоване на формування повноцінного сприйняття навколишнього світу. Дослідження проведені сучасними вченими показали, що частина труднощів, які постають перед дітьми в процесі навчання, пов’язані з недостатньою точністю, гнучкістю та об’єктивністю сприйняття. А розвинуті сенсорні здібності дають можливість з особливою глибиною, чіткістю й точністю фіксувати та передавати найточніші нюанси форми, кольору, звучання та інших зовнішніх властивостей предметів та явищ. 9/10 усього розумового балансу дошкільників є результат діяльності органів чуття. Успішність розумового, фізичного, естетичного сприйняття значною мірою залежить від того, наскільки дитина досконало чує, бачить, відчуває на дотик те, що її оточує.

              Витоки повноцінного сприйняття містяться в загальному рівні сенсорного розвитку, який досягається в ранні періоди дитинства і практично не змінюється на наступних етапах життєвого шляху. Вихователь має запропонувати дитині вдивитися, доторкнутися до доступного, що сприяє виникненню поряд з наочно-дійовим мисленням елементів наочно-образного, мовленнєвого мислення – розуміння й позначення словом назв, властивостей, якостей об’єкта та предметів довкілля. Процес стає самостійним, цілеспрямованим, має свої завдання і способи дій. Удосконалюється фонетичний слух дитини, вона краще розрізняє кольори та відтінки, гостріше стає її зір. Зорове сприйняття стає основним процесом пізнання предметів, явищ природи, людей. Життєві враження збагачуються за допомогою тактильних нюхових, смакових відчуттів, завдяки чому формуються точніші образи природи, предметного світу, людей. Формування сенсорної компетентності дитини дошкільного віку – основа набуття реальних базових знань.

               В основі занять з дошкільниками лежить принцип ігрового навчання, адже провідною діяльністю малят є гра. За Фрідріхом Фребелем,  дитяча гра – це «дзеркало життя», «вільний прояв внутрішнього світу». Ігри-заняття проводяться уже на першому і другому роках життя. На ігрових заняттях весь комплекс освітніх завдань розв'язують за допомогою спеціально підібраних ігор (дидактичних, рухливих, елементів ігор-театралізацій, конструкторсько-будівельних тощо) чи ігрових вправ, які можуть бути об'єднані спільною темою чи сюжетною лінією. Послідовність ігор визначається їхнім змістом та певними методичними закономірностями побудови того чи того заняття з пізнавального, фізичного, мовленнєвого, соціально-морального розвитку тощо.

              А от сюжетно-ігрові (сюжетні) заняття відрізняються від інших насиченістю ігровими ситуаціями, сюрпризними моментами, імітаціями та іншими ігровими прийомами подачі, закріплення, узагальнення програмового матеріалу. При цьому всі заплановані види роботи з дітьми підпорядковуються єдиному сюжету. В основу сюжету можуть бути покладені улюблені літературні твори, дитячі кіно- і мультфільми, реальні й вигадані ситуації дитячого буття. Дуже цікаво проходять такі заняття з фізичного, художньо-естетичного, пізнавального, мовленнєвого розвитку тощо.

         Творчі заняття-ігри охоплюють різні напрямки становлення креативної особистості. Мета такої організованої діяльності активізувати творчій потенціал маленької особистості, сприяти розвитку уяви, фантазії, спостережливості, мовлення та культури спілкування, пластичності… Творче заняття-гра складається з трьох частин: тренінги, основна частина, самостійна художня діяльність. Тренінги – системи вправ для мовного апарата та дихальні вправи з елементами психогімнастики. Основна частина – розвивальні ігри: ігри асоціації, описи, етюди, складання та інсценування казок. Під час СХД діти малюють надуманих героїв, або свої враження.

         На даному етапі розвитку дошкільної дидактики продовжується пошук привнесення ігор в процес навчання, розширюється і ускладнюється змісту навчальної діяльності дошкільників. Частіше можна спостерігати перехід від фронтальних занять з усією групою дітей до занять підгрупами, малими групами. Дана тенденція забезпечує якість навчання: індивідуальний підхід до дітей, врахування їх просування в засвоєнні знань і практичних навичок.

          Основний задум особистісно-орієнтовного заняття полягає в тому, щоб розкрити зміст індивідуального досвіду дитини, узгодити його з заданим і допомогти засвоєнню нового змісту.  Це можливо лише в рівноправнім партнерстві. Спільна діяльність дорослих і дітей, об’єднана загальними враженнями, переживаннями, сприяє утворенню тісного контакту, дитячо-дорослого співтовариства.

         Однією з форм підвищення працездатності дітей, попередження стомлення, пов'язаного з великою зосередженістю, тривалою напругою уваги, а також одноманітним положенням тіла є рухливі хвилинки. Вони  сприятливо впливають на активізацію діяльності дітей, допомагають попередити порушення постави. Традиційно та систематично організовуються  фізкультхвилинки. Час їх проведення та підбір вправ визначаються характером і змістом заняття. Так, наприклад, на заняттях з малювання, ліплення фізкультхвилинка включає активне згинання, розгинання рук, зведення та розведення пальців, вільне струшування   кистями рук. На заняттях з розвитку мовлення, математики використовуються вправи для м'язів спини - потягування, випрямлення з глибоким диханням через ніс.

         Корисним для малюків буде використання елементів логоритмики, зумовленої триєдністю впливу музики, слова та руху. Ігри-забавлянки, пальчикові вправи, танцювальні рухи у супроводі ритмічної декламації, музичні ігри з наслідувальними рухами, ігри-масажи, пластичні міні-етюди, дихальні вправи та інші цікаві прийоми логоритмики нормалізують фізіологічний та психологогічний стан дитини.

         Новітні аспекти покращення якості заняття в ДНЗ - пошук нових нетрадиційних форм його організації, інтеграція різних видів діяльності, систематизація знань, умінь та навичок у межах одного сюжетно-пізнавального контексту.

         Запорукою ефективності заняття вважається також використання інноваційних методик та технологій. 

         В садочку успішно впроваджуються  театралізовані заняття, заняття з нетрадиційних технік образотворчого мистецтва та ручної праці, заняття з використанням пісочної терапії, казко терапії, кольротерапії, сміхотерапії, ігрової терапії, корекційних програм на розвиток емоційної сфери та інші…

          Ефективність заняття в більшій мірі залежить від того наскільки емоційно воно протікає. Платон вважав емоції внутрішньою основою навчання та виховання маленьких дітей. Перші дитячі відчуття насолода та страждання забарвлюють дитячі уявлення про доброчесність та благо. Позитивні емоції, яскраві враження, особисті переживання, дотримання в практиці заняття психологічного ланцюжка: «мотивація – сприйняття – осмислення», наближають вихованців до успішного освоєння освітньої мети.

          Психологічний комфорт, створення ситуації успіху – найважливіші чинники результативності заняття. Дитина повинна відчувати свою ефективність, впевненість у своїх силах. При таких умовах можливо сподіватися на виникнення стійкого інтересу до пізнання, відчуття справжньої насолоди від можливості нових досягнень.